Підтримка близьких при ПТСР — це окрема і дуже важлива тема. Головне, чого не варто робити: змушувати говорити про пережите, якщо людина сама не готова; порівнювати з іншими; говорити «просто не думай про це» чи «треба рухатись далі» — це знецінює досвід. Натомість — просто бути поруч без зайвих запитань, давати простір, але давати зрозуміти, що ви поруч. Якщо він хоче говорити — слухайте без оцінок. Якщо не хоче — не тисніть. Дуже корисно самим дізнатись більше про те, що таке ПТСР, щоб розуміти, чому людина реагує саме так, а не «чому він такий». І варто м'яко, без тиску, пропонувати звернутись до фахівця — не як «ти хворий», а як «ти заслуговуєш на підтримку».